Згідно з останніми дослідженнями, переважна більшість учителів Великої Британії вважають, що відкриті атестаційні (в англійській термінології градуювальні, ‑ пер.) уроки є однією з основних причин стресів і тривожності у професії вчителя.
середу, 11 листопада 2015 р.
Перевчати вчителів - одне із важких завдань, - Хобзей
Заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей наголошує, що якість освіти у школі залежить від учителя, змісту освіти і навчального середовища. Про це він сказав під час брифінгу у Кабінеті Міністрів.
За його словами, якщо зміст освіти можна змінити за допомогою закордонних партнерів, Національної академії педагогічних наук, інститутів післядипломної освіти та кращих вчителів, то одне із важких завдань – це перевчати вчителів.
Заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей наголошує, що якість освіти у школі залежить від учителя, змісту освіти і навчального середовища. Про це він сказав під час брифінгу у Кабінеті Міністрів.
За його словами, якщо зміст освіти можна змінити за допомогою закордонних партнерів, Національної академії педагогічних наук, інститутів післядипломної освіти та кращих вчителів, то одне із важких завдань – це перевчати вчителів.
У старшій школі вивчатимуть не більше 6-8 предметів
Сьогодні у старшій школі вивчається 14 різних предметів, а після ухвалення законопроекту «Про освіту» їх буде не більше 6-8. Про це, під час брифінгу, що відбувся у Кабінеті Міністрів України, повідомив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.
За словами Хобзея, зараз міністерство працює над базовим законом «Про освіту» та паралельно проводить роботу над законопроектом «Про загальну середню освіту».
«Закон має окреслити певні рамки тієї школи, яка б задовольняла потреби батьків, учнів, суспільство і, безумовно, вчителів», - підкреслив заступник міністра.
Сьогодні у старшій школі вивчається 14 різних предметів, а після ухвалення законопроекту «Про освіту» їх буде не більше 6-8. Про це, під час брифінгу, що відбувся у Кабінеті Міністрів України, повідомив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.
За словами Хобзея, зараз міністерство працює над базовим законом «Про освіту» та паралельно проводить роботу над законопроектом «Про загальну середню освіту».
«Закон має окреслити певні рамки тієї школи, яка б задовольняла потреби батьків, учнів, суспільство і, безумовно, вчителів», - підкреслив заступник міністра.
суботу, 7 листопада 2015 р.
Радіодиктант – це дуже простий і доступний кожному жанр колективної творчості.
Бо він єднає усіх незалежно від віку, освіти, життєвого досвіду чи соціального статусу.
Бо він дарує особливе відчуття причетності до творення спільної справи.
Бо писати радіодиктант можна будь-де і будь з ким!
Бо радіодиктант змушує наші серця завмирати в унісон на кожному розділовому знакові.
Цього року пишемо радіодиктант 9 листопада, ручки й папір готуємо на 10.10.
У студії на Хрещатику, 26 диктує Олександр Авраменко.
Про це можна багато писати, але радіодиктант – це те, що варто хоча б один раз НАПИСАТИ!!!
Приєднуйтеся! Ми не перевіряємо грамотність, а єднаємося навколо мови!
пʼятницю, 9 жовтня 2015 р.
неділю, 30 серпня 2015 р.
пʼятницю, 31 липня 2015 р.
Затверджено загальнодержавні Правила організації діловодства
Нормативний документ, на який фахівці діловодних, архівних, кадрових служб чекали багато років, нарешті прийнято. Це Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджений наказом Мін’юсту України від 18.06.2015 № 1000/5 (далі — Правила № 1000/5).
Правила № 1000/5 є одним із найважливіших актів в сфері документаційного забезпечення управління, адже в Україні з’явився нормативно-правовий акт, який комплексно і системно встановлює єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі – підприємство).
Зареєстровані в Мін’юсті 22.06.2015 за № 736/27181 Правила № 1000/5 є нормативно-правовим актом, обов’язковим для виконання всіма підприємствами.
Наразі Правила № 1000/5 не набрали чинності — чекаємо на офіційне опублікування документа.
Одночасно з набранням чинності Правилами № 1000/5 відбудеться ще одна подія — втратять чинність Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджені наказом Державного комітету архівів України від 16.03.2001 № 16, за якими кадровики визначали і порядок формування особових справ, і складання номенклатур справ кадрових служб, і виділення кадрових документів для знищення. Звісно, всі ці питання не залишено напризволяще — вони увійшли до нових Правил № 1000/5.
Безумовно, насамперед Правила № 1000/5 стосуються служб діловодства (секретаріати, канцелярії, загальні відділи тощо) та архівних підрозділів підприємств. Утім, і працівники відділу кадрів знайдуть у Правилах чимало корисних настанов та відповідей на нагальні запитання щоденної практики. Приміром, порядок застосування і зберігання печаток і штампів, візування (погодження), затвердження і підписання документів.
Чи обов’язково в наказі про прийняття на роботу вказувати розмір посадового окладу працівника? Правила № 1000/5 дають однозначну відповідь — так. Адже в Правилах натрапляємо на таку норму: «У разі призначення або звільнення працівника зазначаються повна дата (число, місяць, рік) фактичного виходу працівника на роботу (припинення трудових відносин), розміри його посадового окладу відповідно до штатного розпису, надбавок та доплат».
Формування у справи наказів з кадрових питань тривалого і тимчасового строку зберігання — ще один важливий аспект, докладно регламентований Правилами № 1000/5.
Правила № 1000/5 є одним із найважливіших актів в сфері документаційного забезпечення управління, адже в Україні з’явився нормативно-правовий акт, який комплексно і системно встановлює єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі – підприємство).
Зареєстровані в Мін’юсті 22.06.2015 за № 736/27181 Правила № 1000/5 є нормативно-правовим актом, обов’язковим для виконання всіма підприємствами.
Наразі Правила № 1000/5 не набрали чинності — чекаємо на офіційне опублікування документа.
Одночасно з набранням чинності Правилами № 1000/5 відбудеться ще одна подія — втратять чинність Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджені наказом Державного комітету архівів України від 16.03.2001 № 16, за якими кадровики визначали і порядок формування особових справ, і складання номенклатур справ кадрових служб, і виділення кадрових документів для знищення. Звісно, всі ці питання не залишено напризволяще — вони увійшли до нових Правил № 1000/5.
Безумовно, насамперед Правила № 1000/5 стосуються служб діловодства (секретаріати, канцелярії, загальні відділи тощо) та архівних підрозділів підприємств. Утім, і працівники відділу кадрів знайдуть у Правилах чимало корисних настанов та відповідей на нагальні запитання щоденної практики. Приміром, порядок застосування і зберігання печаток і штампів, візування (погодження), затвердження і підписання документів.
Чи обов’язково в наказі про прийняття на роботу вказувати розмір посадового окладу працівника? Правила № 1000/5 дають однозначну відповідь — так. Адже в Правилах натрапляємо на таку норму: «У разі призначення або звільнення працівника зазначаються повна дата (число, місяць, рік) фактичного виходу працівника на роботу (припинення трудових відносин), розміри його посадового окладу відповідно до штатного розпису, надбавок та доплат».
Формування у справи наказів з кадрових питань тривалого і тимчасового строку зберігання — ще один важливий аспект, докладно регламентований Правилами № 1000/5.
Директор школи має стати окремою професією
Посада директора школи має бути виборною і вимагати володіння професійними навичками не тільки в галузі педагогіки, а й менеджменту.
Таку заяву зробив заступник міністра освіти України Олег Дерев'янко під час тренінгу із регіональними журналістами в Українському медіа-центрі реформ.
"Директор школи має стати окремою професією. Її обіймання не має бути прерогативою виключно педагогів. Ця людина має розумітися на тому, як управляти школою не тільки з педагогічної точки зору, а й з позиції господарювання. За аналогією: перша скрипка оркестру не призначається автоматично диригентом. Диригент – це окрема позиція. Але, за умови певного навчання перша скрипка може стати диригентом. Так само має бути і керівництвом школ", - зазначив Олег Дерев'янко/
На його переконання, позиція директора школи має бути виборною. Реалізовуватиметься це має через так звані шкільні ради, до складу яких мають увійти представники місцевої громади, батьків тощо. Тоді як управління освіти на місцевому рівні мають лише формалізувати (затверджувати) вибір громади.
"Українська правда"
Таку заяву зробив заступник міністра освіти України Олег Дерев'янко під час тренінгу із регіональними журналістами в Українському медіа-центрі реформ.
"Директор школи має стати окремою професією. Її обіймання не має бути прерогативою виключно педагогів. Ця людина має розумітися на тому, як управляти школою не тільки з педагогічної точки зору, а й з позиції господарювання. За аналогією: перша скрипка оркестру не призначається автоматично диригентом. Диригент – це окрема позиція. Але, за умови певного навчання перша скрипка може стати диригентом. Так само має бути і керівництвом школ", - зазначив Олег Дерев'янко/
На його переконання, позиція директора школи має бути виборною. Реалізовуватиметься це має через так звані шкільні ради, до складу яких мають увійти представники місцевої громади, батьків тощо. Тоді як управління освіти на місцевому рівні мають лише формалізувати (затверджувати) вибір громади.
"Українська правда"
Яким повинен бути конспект уроку (методичні рекомендації)
Початок конспекту оформляється за загальною схемою.
Спочатку зазначаються:
тема, мета заняття, його тип, методи і прийоми проведення, засоби наочності й технічні засоби навчання, використана в процесі підготовки до заняття література.
Дидактична мета визначається, виходячи зі змісту матеріалу програми, вона вказує на результат, який передбачається досягнути.
Доцільно виділити навчальні завдання, які визначають формування умінь і навичок: виконувати конкретну операцію, дію; відрізняти правильнее виконання дії, якою необхідно оволодіти, від неправильного; визначати, пояснювати, обґрунтовувати характерні ознаки, принципи правильного виконання дії.
У конспекті слід вказати розвивальну та виховну функції навчання:
якими логічними операціями та прийомами розумової діяльності оволодіють учні;
які почуття пробуджуються у процесі навчання (подиву, зацікавленості, успіху, гордості, співпричетності, відповідальності та ін.);
які цінності для себе відкривають, усвідомлюють учні;
які уміння соціальної поведінки формуються на занятті.
У конспекті орієнтовно виділяють такі головні етапи навчального заняття:
актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду школярів;
розкриття значущості теми та мотивація пізнавальної діяльності учнів;
формування системи знань, умінь, навичок учнів;
закріплення, застосування знань, умінь, навичок у різно- манітних ситуаціях;
домашнє завдання на наступний урок чи інше заняття;
підведення підсумків обговорення досягнутих результатів, вражень, думок.
Послідовність етапів заняття може бути різною (залежно від його типу).
Молоді вчителі у конспекті зазначають:
способи, прийоми актуалізації опорних знань (основних понять, визначень, висновків, формул, які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності), необхідних для сприймання учнями нового змісту;
способи актуалізації позапрограмних знань школярів (знань, набутих з різних джерел інформації, що стали частиною життєвого досвіду); налагодження зв’язку з пройденим матеріалом; поглиблення понять, засвоєних на минулому занятті; форми регулювання роботи класу, отримання
зворотного зв’язку (питання, короткі самостійні повідомлення учнів (бажано вказати прізвища учнів, які будуть залучені до різних видів роботи), індивідуальні завдання, практичні та лабораторні роботи, демонстрація дослідів діючих моделей).
На етапі мотивації пізнавальної діяльності школярів слід визначити способи постановки мети, розкриття особистісної значущості теми для учнів, пробудження у них інтересу до певного змісту, роботи на занятті, створення емоційного настрою класу, тобто здійснення психологічної підготовки школярів до сприймання нового матеріалу. З цією метою, залежно від рівня готовності класу, змісту теми, можна використати незвичайний, навіть парадоксальний матеріал, проблемну ситуацію, аналогію, несподіване порівняння, ілюстрації, наочні посібники, технічні засоби. Можна стисло описати бесіду, діалог чи дискусію, в процесі яких учні висловлюють міркування щодо теми, очікування, уявлення.
picjumbo.com_HNCK3988
Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів:
виділяють логічно пов’язані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів;
зазначають нові факти, положення, уміння та навички, якими повинні оволодіти школярі; описують характер організації діяльності учнів, способи співпраці учителя та школярів, застосування методів і прийомів, що забезпечують продуктивне оволодіння матеріалом певним контингентом учнів, форми їхньої навчальної діяльності й міжособистісної взаємодії;
формулюють різні типи питань, способи стимулювання классу до розв’язання різних типів завдань;
накреслюють способи перевірки рівня розуміння, осмислення учнями знань, володіння уміннями й навичками, оцінювання досягнутих результатів;
зазначають прізвища учнів, які будуть залучені до конкретного виду роботи із врахуванням їхніх індивідуальних особливостей.
Завершальний етап уроку передбачає відпрацювання; вдосконалення; застосування знань, умінь і навичок учнів, оцінення рівня їх сформованості.
picjumbo.com_HNCK4046
У конспекті також зазначають форми (колективні, групові, індивідуальні) і способи застосування знань у стандартних і змінених умовах (мозкова атака, діалог, дискусії, виконання різноманітних завдань, вправ, лабораторних, практичних робіт); способи мотивації діяльності школярів, організації зворотного зв’язку на певному етапі.
У процесі планування уроку залежно від мети взаємодії вчителя та учнів на певному етапі заняття виділяють також способи, прийоми реалізації виховних можливостей навчання (зміст активних методів навчання, форми організації навчальної діяльності, взаємин учителя і учнів та інших стимулів).
Доцільно в конспекті після кожного етапу заняття передбачити висновок, забезпечити їх взаємозв’язок.
Завершається підготовка до навчального заняття визначенням домашнього завдання на наступний раз.
У конспекті вказується тема вивчення, підручник, де вона висвітлюється (автор, назва, рік видання, назва розділу, номери параграфів, сторінки), диференційовані (усні, письмові, теоретичні, практичні) завдання. У плані слід зазначити обсяг домашнього завдання, час його виконання учнем.
Наприкінці навчального заняття доцільно підвести загальний підсумок, зазначити способи залучення учнів до повідомлення власних вражень, міркувань щодо заняття.
Вимоги до поурочних планів
* Чітко визначені тема, мета.
* Поурочний план – логічна схема побудови уроку (не обов’язково план уроку писати як конспект викладання нового матеріалу).
* План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети.
* Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.
* Особливу увагу при плануванні треба приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань (наше завдання не наповнювати учнів знаннями, а викликати інтерес до знань, навчити здобувати ці знання, творчо мислити).
* Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.
* Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь та навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, навичок і умінь; комбінований урок).
* Поурочні плани повинні бути охайно оформлені.
Зошити слід обов’язково підписувати (предмет, клас, учитель). Бажано, щоб були поля, а після поурочного плану – вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку.
Перший урок у 2015/2016 навчальному році
Міністерство освіти і науки України рекомендує загальноосвітнім та професійно-технічним навчальним закладам розпочати 2015-2016 навчальний рік Першим уроком, тематика якого відповідала б принципам Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, що була затверджена у червні цього року.
Про це йдеться у відповідному листі Міністерства освіти і науки до загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів.
У Міністерстві зазначають, що конкретну тему Першого уроку навчальні заклади мають визначити самостійно.
При обранні теми, підготовці і проведенні уроку школам доцільно звернути увагу на питання історії українського дBooks and glassesержавотворення, розвитку та зміцнення держави, історії державних символів України.
У Міносвіти повідомляють, що першокласників, які уперше переступлять поріг школи, можна ознайомити з історією школи, досягненнями її випускників, особливостями навчання в ній тощо.
У відомстві рекомендують при проведенні Першого уроку уникнути формалізму й заорганізованості та забарвити перший день нового навчального року святковістю, урочистістю, добрим настроєм, емоційністю та оптимізмом. Лист МОНУ від 24 липня 2015 року №1/9-354 «Про тематику Першого уроку в 2015/2016 навчальному році»
Про це йдеться у відповідному листі Міністерства освіти і науки до загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів.
У Міністерстві зазначають, що конкретну тему Першого уроку навчальні заклади мають визначити самостійно.
При обранні теми, підготовці і проведенні уроку школам доцільно звернути увагу на питання історії українського дBooks and glassesержавотворення, розвитку та зміцнення держави, історії державних символів України.
У Міносвіти повідомляють, що першокласників, які уперше переступлять поріг школи, можна ознайомити з історією школи, досягненнями її випускників, особливостями навчання в ній тощо.
У відомстві рекомендують при проведенні Першого уроку уникнути формалізму й заорганізованості та забарвити перший день нового навчального року святковістю, урочистістю, добрим настроєм, емоційністю та оптимізмом. Лист МОНУ від 24 липня 2015 року №1/9-354 «Про тематику Першого уроку в 2015/2016 навчальному році»
неділю, 12 липня 2015 р.
Усі випускники у 2016 році складатимуть ДПА у формі ЗНО
Дорогі розумники! Шановні учні!
ЗАПРОШУЮ ВЗЯТИ УЧАСТЬ!
9 листопада
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності..
Наступного навчального року всі випускники шкіл, а також учні які здобуватимуть загальну середню освіту у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації складатимуть шкільні іспити у формі ЗНО. Про це, за результатами засідання Колегії Міністерства освіти і науки, у своєму Facebook повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.
За його словами, у 2015/16 навчальному році, перелік предметів, з яких можна буде скласти ЗНО, не зміниться.
Усі випускники шкіл складатимуть ДПА у формі ЗНО з трьох обов’язкових предметів: української мови, іноземної мови, математики або історії України.
У разі, якщо для вступу до вищого навчального закладу випускнику будуть необхідні сертифікати ЗНО з інших предметів, він матиме можливість скласти зовнішнє оцінювання.
Наступного року про також буде продовжена практика використання тестів двох рівнів складності для зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури та математики.
Як повідомив директор УЦОЯО, державну підсумкову атестацію у формі ЗНО також будуть проходити всі учні, хто здобуває загальну середню освіту у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
суботу, 28 лютого 2015 р.
Затверджено графік шкільних іспитів у 2015 році
Міністерством освіти і науки підписано наказ про проведення державної підсумкової атестації учнів у системі загальної середньої освіти у 2014/15 навчальному році, яким визначено терміни проведення ДПА у 4-х, 9-х та 11-х класах, а також орієнтовні вимоги до змісту атестаційних завдань.
Згідно з наказом, у школах І ступеня державна підсумкова атестація буде проведена у період з 12 до 21 травня з трьох навчальних предметів: української мови, читання та математики.
Учні дев’ятих класів з 1 по 8 червня складуть три шкільних іспити: українську мову, математику та предмет за вибором навчального закладу.
Одинадцятикласники проходитимуть державну підсумкову атестацію у два етапи: 24 квітня у пунктах тестування відбудеться ДПА з української мови у формі ЗНО. Другий етап підсумкової атестації відбудеться у період з 22 по 28 травня, в цей час випускники шкіл складуть іспити ще з двох навчальних предметів - математики або історії України та предмета за вибором учнів.
У 2015 році державна підсумкова атестація школярів буде проведена відповідно до нового Положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти.
Атестація буде проведена у письмовій формі. Завдання для проведення атестації укладатимуться учителями відповідного фаху та затверджуватимуться керівником навчального закладу. Виключенням стане атестація одинадцятикласників з української мови, яка відбудеться у формі ЗНО, а завдання, відповідно, укладатимуться Українським центром оцінювання якості освіти.
Усі завдання ДПА мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами.
Результати ЗНО з української мови учнів 11-х класів будуть надіслані навчальним закладам Українським центром оцінювання якості освіти, після чого вони будуть зараховані, як результати підсумкової атестації.
У Міністерстві освіти і науки зазначають, що учні 11-го класу матимуть право вибору складання іспиту з історії або математики. Частина учнів класу може обрати історію, а інша - математику. Щодо предметів за вибором в 11-му класі, то кожен учень зможе обрати будь-який предмет, винесений на атестацію.
У школах, класах або групах з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено.
Випускники з населених пунктів Донецької та Луганської областей, що тимчасово неконтрольовані державною владою, а також з АР Крим і м. Севастополь, які встигли зареєструватися на ЗНО до 20 лютого, проходитимуть атестацію з української мови і літератури у формі ЗНО - 24 квітня.
Інші випускники з тимчасово неконтрольованих територій можуть реєструватися для проходження ЗНО до 20 квітня. У такому випадку вони проходитимуть атестацію у формі ЗНО з української мови і літератури – 9 червня, а ЗНО з усіх інших предметів – за розкладом основної сесії (з 3 по 26 червня). Якщо з поважних причин випускник не зможе з’явитися 9 червня на тестування з української мови та літератури, він матиме можливість пройти атестацію у формі ЗНО з цього предмета 27 червня 2015 року.
Результати державної підсумкової атестації будуть виставлені у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту та до атестатів про повну загальну середню освіту, а також враховуватимуться при визначенні середнього бала атестата.
Випускникам шкіл, які отримали міжнародний сертифікат або диплом мовного іспиту у цьому навчальному році, результати відповідних іспитів будуть зараховані як підсумкова атестація. У такому випадку у додаток до атестата про повну середню освіту буде виставлена атестаційна оцінка 12 балів.
Міністерством освіти і науки підписано наказ про проведення державної підсумкової атестації учнів у системі загальної середньої освіти у 2014/15 навчальному році, яким визначено терміни проведення ДПА у 4-х, 9-х та 11-х класах, а також орієнтовні вимоги до змісту атестаційних завдань.
Згідно з наказом, у школах І ступеня державна підсумкова атестація буде проведена у період з 12 до 21 травня з трьох навчальних предметів: української мови, читання та математики.
Учні дев’ятих класів з 1 по 8 червня складуть три шкільних іспити: українську мову, математику та предмет за вибором навчального закладу.
Одинадцятикласники проходитимуть державну підсумкову атестацію у два етапи: 24 квітня у пунктах тестування відбудеться ДПА з української мови у формі ЗНО. Другий етап підсумкової атестації відбудеться у період з 22 по 28 травня, в цей час випускники шкіл складуть іспити ще з двох навчальних предметів - математики або історії України та предмета за вибором учнів.
У 2015 році державна підсумкова атестація школярів буде проведена відповідно до нового Положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти.
Атестація буде проведена у письмовій формі. Завдання для проведення атестації укладатимуться учителями відповідного фаху та затверджуватимуться керівником навчального закладу. Виключенням стане атестація одинадцятикласників з української мови, яка відбудеться у формі ЗНО, а завдання, відповідно, укладатимуться Українським центром оцінювання якості освіти.
Усі завдання ДПА мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами.
Результати ЗНО з української мови учнів 11-х класів будуть надіслані навчальним закладам Українським центром оцінювання якості освіти, після чого вони будуть зараховані, як результати підсумкової атестації.
У Міністерстві освіти і науки зазначають, що учні 11-го класу матимуть право вибору складання іспиту з історії або математики. Частина учнів класу може обрати історію, а інша - математику. Щодо предметів за вибором в 11-му класі, то кожен учень зможе обрати будь-який предмет, винесений на атестацію.
У школах, класах або групах з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено.
Випускники з населених пунктів Донецької та Луганської областей, що тимчасово неконтрольовані державною владою, а також з АР Крим і м. Севастополь, які встигли зареєструватися на ЗНО до 20 лютого, проходитимуть атестацію з української мови і літератури у формі ЗНО - 24 квітня.
Інші випускники з тимчасово неконтрольованих територій можуть реєструватися для проходження ЗНО до 20 квітня. У такому випадку вони проходитимуть атестацію у формі ЗНО з української мови і літератури – 9 червня, а ЗНО з усіх інших предметів – за розкладом основної сесії (з 3 по 26 червня). Якщо з поважних причин випускник не зможе з’явитися 9 червня на тестування з української мови та літератури, він матиме можливість пройти атестацію у формі ЗНО з цього предмета 27 червня 2015 року.
Результати державної підсумкової атестації будуть виставлені у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту та до атестатів про повну загальну середню освіту, а також враховуватимуться при визначенні середнього бала атестата.
Випускникам шкіл, які отримали міжнародний сертифікат або диплом мовного іспиту у цьому навчальному році, результати відповідних іспитів будуть зараховані як підсумкова атестація. У такому випадку у додаток до атестата про повну середню освіту буде виставлена атестаційна оцінка 12 балів.
Навчальні заклади атестуватимуть по-новому
Міністерством освіти і науки затверджено новий Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, який встановлює основні завдання, умови та процедуру проведення атестації навчальних закладів, згідно з вимогами освітнього законодавства.
Документом визначено, що державна атестація є основною формою державного контролю за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування, типів і форм власності.
Головними завданнями державної атестації навчальних закладів є визначення відповідності навчального закладу державним стандартам певного освітнього рівня, дотримання ним вимог цих державних стандартів та забезпечення надання якісної освіти, а також надання організаційно-методичної допомоги навчальним закладам, що атестуються.
Передбачається, що державна атестація навчальних закладів буде проводитися один раз на десять років.
Атестація здійснюватиметься Міністерством освіти і науки та іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, що атестуються. Атестація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюватиметься відповідними місцевими органами управління освітою, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади.
Державну атестацію приватних навчальних закладів проводитимуть органи управління освітою АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Порядком визначено, що атестаційна експертиза навчального закладу полягатиме у проведенні відкритої публічної презентації діяльності навчального закладу його керівником та заслуховуванні інформації від органу управління освітою, у сфері управління якого перебуває навчальний заклад, щодо створення ним умов для забезпечення функціонування навчального закладу.
Також атестаційна комісія вивчатиме напрями діяльності навчального закладу, визначених робочою програмою.
Документом передбачено, що атестаційна експертиза навчального закладу не може проводитись більше ніж 15 робочих днів. При цьому робота атестаційної комісії безпосередньо у навчальному закладі не може тривати більше 5-ти робочих днів.
При здійсненні атестаційної експертизи, комісії вивчатимуть питання відповідності документації вимогам законодавства, створення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами, забезпечення якості загальної середньої освіти (порівняльний аналіз результатів зовнішнього та внутрішнього моніторингу результатів навчальних досягнень учнів), порівняння результатів незалежного оцінювання випускників 11-х класів із результатами їх навчальних досягнень за 3 останні роки.
Також предметом атестаційної експертизи стануть організація роботи щодо професійного розвитку педагогічних працівників, наявність бібліотеки та використання ІКТ в навчально-виховному процесі, загальний стан території, будівель та приміщень, створення безпечних умов для учасників навчально-виховного процесу, організація розвивального навчально-виховного середовища, забезпечення соціально-психологічного супроводу учнів, створення умов для задоволення потреб учнів у різних формах позаурочної навчально-виховної роботи тощо.
По завершенню атестаційної експертизи атестаційна комісія надаватиме аргументований висновок щодо результатів експертизи та вмотивовані конкретні рекомендації для навчального закладу щодо підвищення якості надання освітніх послуг населенню.
На підставі висновку та рекомендацій орган, який здійснює державну атестацію, визначатиме відповідність освітніх послуг, що надаються навчальним закладом, державним стандартам певного освітнього рівня та прийматиме рішення про визнання навчального закладу атестованим чи неатестованим.
Для навчальних закладів, які будуть визнані не атестованими буде визначатися дата проведення повторної державної атестації.
Визнання за результатами повторної атестації навчального закладу державної або комунальної форм власності неатестованим є підставою для прийняття рішення щодо реорганізації, перепрофілювання або ліквідації навчального закладу. Повторна неатестація приватних навчальних закладів стане підставою для анулювання ліцензії на надання освітніх послуг.
Витрати на організацію і проведення державної атестації навчальних закладів здійснюватимуться за рахунок коштів органів, що її проводять.
У Міністерстві освіти зазначають, що наказ "Про затвердження Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів" набирає чинності 6 березня 2015 року.
Відповідно цього ж дня втрачає чинність наказ МОН, яким було визначено попередній порядок державної атестації навчальних закладів.
Таким чином, всі розпочаті на сьогодні процедури державних атестацій (атестаційних експертиз) мають бути завершені або відмінені до 6 березня 2015 року, оскільки в іншому випадку застосування нормативно-правового акту, що втратив чинність, тягне за собою нікчемність будь-яких наслідків таких дій.
Міністерством освіти і науки затверджено новий Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, який встановлює основні завдання, умови та процедуру проведення атестації навчальних закладів, згідно з вимогами освітнього законодавства.
Документом визначено, що державна атестація є основною формою державного контролю за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування, типів і форм власності.
Головними завданнями державної атестації навчальних закладів є визначення відповідності навчального закладу державним стандартам певного освітнього рівня, дотримання ним вимог цих державних стандартів та забезпечення надання якісної освіти, а також надання організаційно-методичної допомоги навчальним закладам, що атестуються.
Передбачається, що державна атестація навчальних закладів буде проводитися один раз на десять років.
Атестація здійснюватиметься Міністерством освіти і науки та іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, що атестуються. Атестація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюватиметься відповідними місцевими органами управління освітою, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади.
Державну атестацію приватних навчальних закладів проводитимуть органи управління освітою АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Порядком визначено, що атестаційна експертиза навчального закладу полягатиме у проведенні відкритої публічної презентації діяльності навчального закладу його керівником та заслуховуванні інформації від органу управління освітою, у сфері управління якого перебуває навчальний заклад, щодо створення ним умов для забезпечення функціонування навчального закладу.
Також атестаційна комісія вивчатиме напрями діяльності навчального закладу, визначених робочою програмою.
Документом передбачено, що атестаційна експертиза навчального закладу не може проводитись більше ніж 15 робочих днів. При цьому робота атестаційної комісії безпосередньо у навчальному закладі не може тривати більше 5-ти робочих днів.
При здійсненні атестаційної експертизи, комісії вивчатимуть питання відповідності документації вимогам законодавства, створення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами, забезпечення якості загальної середньої освіти (порівняльний аналіз результатів зовнішнього та внутрішнього моніторингу результатів навчальних досягнень учнів), порівняння результатів незалежного оцінювання випускників 11-х класів із результатами їх навчальних досягнень за 3 останні роки.
Також предметом атестаційної експертизи стануть організація роботи щодо професійного розвитку педагогічних працівників, наявність бібліотеки та використання ІКТ в навчально-виховному процесі, загальний стан території, будівель та приміщень, створення безпечних умов для учасників навчально-виховного процесу, організація розвивального навчально-виховного середовища, забезпечення соціально-психологічного супроводу учнів, створення умов для задоволення потреб учнів у різних формах позаурочної навчально-виховної роботи тощо.
По завершенню атестаційної експертизи атестаційна комісія надаватиме аргументований висновок щодо результатів експертизи та вмотивовані конкретні рекомендації для навчального закладу щодо підвищення якості надання освітніх послуг населенню.
На підставі висновку та рекомендацій орган, який здійснює державну атестацію, визначатиме відповідність освітніх послуг, що надаються навчальним закладом, державним стандартам певного освітнього рівня та прийматиме рішення про визнання навчального закладу атестованим чи неатестованим.
Для навчальних закладів, які будуть визнані не атестованими буде визначатися дата проведення повторної державної атестації.
Визнання за результатами повторної атестації навчального закладу державної або комунальної форм власності неатестованим є підставою для прийняття рішення щодо реорганізації, перепрофілювання або ліквідації навчального закладу. Повторна неатестація приватних навчальних закладів стане підставою для анулювання ліцензії на надання освітніх послуг.
Витрати на організацію і проведення державної атестації навчальних закладів здійснюватимуться за рахунок коштів органів, що її проводять.
У Міністерстві освіти зазначають, що наказ "Про затвердження Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів" набирає чинності 6 березня 2015 року.
Відповідно цього ж дня втрачає чинність наказ МОН, яким було визначено попередній порядок державної атестації навчальних закладів.
Таким чином, всі розпочаті на сьогодні процедури державних атестацій (атестаційних експертиз) мають бути завершені або відмінені до 6 березня 2015 року, оскільки в іншому випадку застосування нормативно-правового акту, що втратив чинність, тягне за собою нікчемність будь-яких наслідків таких дій.
Підписатися на:
Дописи (Atom)